Інтерв'ю Ричарда Долан на Youtube/ The YouTube interview of Richard Dolan

нтерв'ю Ричарда Долан на Youtube

(The YouTube interview of Richard Dolan)

Анонімний: Так, добре, оскільки ми старіємо і старіємо - мені зараз 77 - ви не можете жити завжди, ви знаєте. Так, Я збираюся очистити кров, але якщо  ця процедура не спрацює, то я маю ймовірно декілька  місяців, щоб зробити це перед тим, як мої нирки припинять роботу, ви знаєте. Таким чином, ось чому я зважився на  інтерв'ю в цей час.

Ричард Долан: Ви говорите, що ви ретельно переглянули  важливість  для людей того, чого вони не знають.

А: Так.

Р: Так.

Р: Може  просто -  ми розпочнемо із самого початку  вашої військової кар'єри, і дійдемо до того,  якими  точно були ваші досліди.

А: Я був в...[Я був] призваний в військо і отримав призначення  в армію  США. Після цього, мене відправили до  навчального   Центру  Зв’язку, [нерозбірливо] на сході США.

Р: В якому це було році?

А:   '58. Я пройшов курс навчання зв’язку. І у той же час, я пройшов  курс радіотелетайпу,  а також курс криптографії, "Crytpo". Вони мали п'ять інструкторів, які звільнились  з військової служби, тож  вони відповідали за  п'ятьох  студентів, і я був третім в класі. Так, я збирався стати  інструктором.

Р: Зараз,  в цей час, ви  також  працюєте  на  ЦРУ?

А: Ні.

Р: Вже ні?

А: Ні.  Через один день прийшов до мене мій бос  і  сказав, " ви хотіли б заробити деякі додаткові гроші"? І я сказав, "гроші – це добре"!. [взаємний сміх].  Отже  він пояснив мені, що він зміг би виконати це, [і я] хіба довелося б отримати дозвіл Q для роботи з абсолютно   секретною інформацією  Білого Дому. І я подумав, хлопчик,  це  виняткова річ, ви знаєте. І я сказав, "добре, що це"? І він сказав, що "Я - директор  ЦРУ на сході США",  ви знаєте. І я сказав, "О, я не знав цього"! І він сказав, "Ви не передбачали"! [взаємний сміх]  Приблизно через  шість тижнів, я отримав дозвіл до секретної роботи  і  отримав свою картку ЦРУ. Вона була карткою відділу розвідки, подібною до кредитної картки, з якою  я зміг би підійти  до дверей і як не крути, пройти  прямо,  використовуючи моє ім'я, а також  штучне ім'я, так само. Ніколи не користувався моїм реальним ім'ям. Я приступив  до роботи з ним в його  проекті. І це був проект  Блакитна  Книга (Blue Book), яка була видом часткової  фальсифікації.

Р: Ви думаєте, що деякі випадки в  Блакитній  Книжці  були повністю фіктивні?

А: Так, Так. Але випадки, до яких ми вникали в подробиці, я думаю - це  Форт Belveel [так], Меріленд.

Р: Ммммм, Форт-Белвор ( Fort  Belvoir)?

А: Так. І це не прийшло із  Пентагону. Це не прийшло із  штаб-квартири ЦРУ. Але ми отримали  повідомлення про певне візуальне спостереження, яке було  в Мексиці або Італії, або щось в цьому роді. А потім ми мали -, ми мали людей, які продовжили це і  вийшли  на людей, які бачили, якщо це були навіжені  випадки,  або якщо це було реально, ви знаєте.

Р: Вони були часто і  за кордоном?

А: Я не був,  я завжди залишався в масштабі штату [так], але люди з ЦРУ, які співпрацювали   з нами,  були там. Ми отримували   подібне   нове  повідомлення ймовірно пару раз на   тижні. Я вступив в армію  недавно відірвавшись від плуга, ви знаєте. Так я дійсно багато чого не знав. Але мій бос запросив  мене в  Проект  Блакитна  Книга, яку  вони заснували так давно.  Оскільки  Сірі, і прибульці, і інцидент  в Розуеллі (Roswell).

Р: Як ви себе почували, коли це вперше звалилось на вас, коли ви уперше дізналися про це?

А: Добре, все це переповнило мене, ви знаєте. І я говорив йому, "Я не знаю, чи здатен   я бути суддею цих  речей,  - що реальне, що ні, -  коли  я не маю багато знань про це ," ви знаєте. Так…

Р: І що він сказав?

А: Він сказав, "Добре, нам доведеться створити  інформацію, про яку  ми говоримо, і ви побачите, як ця річ працює".

Р: А потім, звичайно, ви дійсно не могли розказати сім'ї або близьким друзям, очевидно.

А: Ні, ні, я не зміг сказати нікому. Фактично, мені довелося дати клятву, що я не зможу сказати кому-небудь. Впродовж 40 років, і більше - впродовж 50 років, які закінчуються в 2010.

Р: Ви робили усю цю криптографічну  роботу, ви бачили    зображення, фотографії, відео. Це - 1958, можливо після '58. Що сталося після цього?

А: Тоді  Проект Блакитна  Книжка вилетів в трубу, ви знаєте. Якщо ви пам'ятаєте  ті дні, вони буцімто оголосили його, як "ніщо", ви знаєте. І…

Р: Вони сказали  світу, що  усі  НЛО -  містифікації...

[перехресні  перешкоди]

А: Аеростати.

Р: ...Будь-які  психологічні проблеми.

А: Так. Так мій бос прийшов до мене і сказав, "Ми  обоє отримали нове призначення". І я сказав, "куди ми їдемо"? "О," він говорить, "Ми їдемо в Капітолій. Ми  станемо  частиною атаки  Ейзенхауера. Він пробує що-небудь  з'ясувати про цих прибульців, яких передбачала знайти  MJ12 , але йому ніколи не відправляла зворотні повідомлення".

Р: MJ12, контрольна група НЛО, вони називались  у той час MJ12 ? Так?

А: Вони визвали  нас. [Ми] пішли  в Овальний Кабінет, і там був  Президент  Ейзенхауер  і Ніксон, і вони сказали, "Ми визивали  людей від MJ12 із  Зони  51 і S4,  але вони сказали  нам, що уряд не мав ніякої юрисдикції над тим, що вони робили". Так, будучи в минулому  генералом, ви не говорили їм піти до біса  без будь-якої поважної причини, ви знаєте. Так він сказав, "я хочу щоб ви  і ваш бос вилетіли туди. Я хочу, щоб ви дали йому особисте повідомлення". Він сказав, "я хочу, щоб ви сказали їм, хто б це не контролював, сказали  їм, щоб вони на наступному  тижні прибули  у Вашингтон і доповіли мені. І якщо вони не зроблять цього, я збираюся залучити Першу Армію з Колорадо, і ми прийдемо і приймемо  командування над базою. Мені байдуже, якого типу   матеріал ви маєте. Ми збираємося розірвати цю річ на частини".

Р: Ейзенхауер збирався вторгатися в Зону 51.

А: Так, Першою  Армією.

Р: Так ви виходите з вашим начальником...

А: Так.

Р: Ви летите, ви приземляєтеся, що трапляється? Можете ви описати цей цілий процес? Що ви бачили?

А: Вони привезли нас на 13 або 15 миль на південь від Зони S4 і відкрили  різні підйомні двері. У цих дверних отворах стояли  кораблі, схожі на блюдця. Найпершим  був  корабель Розуелл. Він був  пошкоджений, але очевидно кожен прибулець, який був в ньому, помер, за винятком пари.

Р: Так,  ви бачите корабель  Розуелл, а що з іншими, що ви бачили?

А: Добре, корабель  Розуелл був дійсно дивним, тому що він нагадував дійсно важку алюмінієву фольгу. [кашляє] Ми змогли підійти близько до нього і  змогли гойднути його. Ця  річ ймовірно важила 150-300 фунтів.

Р: Чи змогли вони сказати, яким є джерело потужності цього корабля?

А: Так, це було подібно до гравітаційної  Річки деякого виду.  Фактично, пізніше, я отримав математичний код для рекурсії  гравітації на картці 3x5. Я здогадуюся, що є різні види Сірих, і так далі.

Р: Як ви отримали  цей доказ?

А: Добре,  пізніше в Зоні S4, ми дивились фільм про розтин. А потім полковник сказав, "Що те, що ми маємо тут,  було  інтерв'ю Сірого прибульця".

Р: Все в  порядку, правильно - , а що  ви відчували в цей момент?

А: Добре, я подумав, хлопчик, ми не маємо ніякої ідеї, ми  побачили реальну річ - всі ми подивилися  фільм! [сміх]

Р: В цей момент у вас  трохи підвищилась частота серцевих скорочень.

А: Так, мій бос зміг вийти і отримав   часткове інтерв'ю з ним.

А: Так, на кого схожий прибулець Сірий? Чи можете ви його трохи описати?

А: Він трохи схожий на жителя сходу.

Р: Так я тільки цікавлюся, чи був він схожий на людину, чи не схожий на людину?

А: Ні, він не виглядав людиною із-за  тону шкіри, і в основному форми і розміру.

Р: Яким  був його  розмір голови в порівнянні  з нормальною людиною, наприклад?

А: Мозок був  трохи більший, і частина  носа була дуже, дуже маленька. І вуха були подібні на отвори. Рот був дуже маленьким.

Р: Тепер, чому вони так чи інакше роз'яснювали вам  взагалі? Щоб бачити прибульця? Яка користь від цього?

А: Щоб повернутись  назад і розказати  президентові, що вони фактично мали.

Р: Так він не знав у цей момент, чи  був прибулець  в S4.

А: Ні.

Р: Що ви робили потім в Зоні – ви були стомлені, або у цей момент ви мали зробити інші речі?

А: Так,   основне  ми буцімто зробили, [ми] повернулися до Зони 51, вони запросили нас до головної  будівлі і там ми побачили U2, про існування якого, звичайно, ми не знали.  І модель SR- 71.

Р: Так, "Блекберд" ("Чорний  дрізд").

А: Так, але подібне я згадував раніше, це не були моделі сучасного "Блекберд" , а були ранні  версії.

Р: Після цього ви поїхали  прямо у Вашингтон ?

А: Так.

Р: Чи  ви заїжджали  куди-небудь ще…  Як ви добиралися - ви летіли  регулярною авіалінією?

А: Ми летіли назад приміським літаком  до авіабази,  а потім  літаком "Локхід" Президента Ейзенхауера  до Вашингтону.

Р: Ви і ваш  начальник  - старший офіцер, і  ви негайно зустрілися  з Президентом?

А: Так.

Р: Чи можете ви описати це?

А: Добре, ми зустрілися з ним на другому  поверсі  старої будівлі  пакгаузу Управління стратегічних служб. Там були  Ейзенхауер і Ніксон. А також там був  Гувер. Тож  він запитав у нас, як ми справилися, і ми розказали  йому про прибульця  і всю ситуацію. І чорні проекти, і так далі. І він був  повністю приголомшений. Здається уперше, він хвилювався. Ви знаєте,  він був схвильований.

Р: Я думаю, що Ейзенхауер - я маю на увазі, що він звичайно знав, що літаючі блюдця -  реальні; він знав, що були прибульці, так я здогадуюся,  я тільки цікавлюся тим, чим  він був дійсно здивований?

А : Мм, здивований  чорними  програмами. Ейзенхауер сказав, "Готт  тримає цю річ в повному  секреті". Ви знаєте,  "не говоріть  про це".

Р: Ваше фактичне ім'я - я маю на увазі ім'я, з яким  ви виросли – відрізнялось від імені, яке  ви мали в цьому...

А: Так, я взагалі ніколи не користувався ним в ЦРУ.

Р: Тепер, що про сьогодні? Ви проводите  громадський запис, і це все ще чутлива інформація, хоча раніше ви говорили про присяги безпеки, які можливо втрачають силу через певний період часу.

А: Так, 50 років.

Р: Але ви все ще хвилюєтеся.

А: Лінда [нерозбірливе прізвище] подзвонила мені по телефону - її телефон прослуховувся - і вони отримали  мій телефонний номер через телефонну компанію. Вони  знайшли мене, і так далі.

Р: Коли вони знайшли вас, що сталося?

А: Я збирався в продовольчий магазин. Двоє хлопців в чорних костюмах виходять із  чорного  легкового автомобіля  Лінкольн. І підходять до мене, і вони сказали  мені, щоб я краще нічого не публікував і не говорив  з Ліндою про будь-які такі речі. Так,  у той час, я так і зробив, ви знаєте. Я зупинився.

Р: Цього  досить, щоб залякати вас...

А: Так. [Я ] швидше залишусь  анонімним. Ніколи не показуйте мого обличчя.

Р: Дійсно, дякують вам за цей вчинок.

А: Так, це була -, я здогадуюся,  хороша ідея, тому що я відчуваю себе  краще після розмови про це. Я  відчуваю,  наче з моїх плечей  зняли  вантаж.

Р: Дійсно.

А: Тому,  що я мав жахливу  безліч таємниць, які я тримав всі  ці роки.

[кінець відео]

Переклад: Fedir